30 березня 1944 року була утворена Херсонська область. В її складі – 18 адміністративних районів, 3 міста обласного підпорядкування: Херсон, Каховка, Нова Каховка і 6 міст районного підпорядкування: Берислав, Генічеськ, Гола Пристань, Скадовськ, Таврійськ, Цюрупинськ, 30 селищ міського типу та 708 сіл. У Херсонській області налічується 1969, 1 тис. га сільськогосподарських угідь. Населення області 1 млн.157 тис. чол.. Загальна площа складає 28,6 тис. км², що становить 4,7% території України. Херсонська область розташована в Причорноморській низовині, в Таврійській посушливій степовій зоні півдні України. Її територія межує на заході з Запорізькою, на північному заході з Миколаївською, на півночі з Дніпропетровською областями, на південному сході з Автономною Республікою Крим; омивається Чорним і Азовськими морями.
    Долиною Дніпра область поділяється на лівобережну та правобережну частини. Характерною рисою лівобережжя є наявність замкнутих неглибоких плоскодонних западин, так званих подів, деякі з них наповнені водою і вкриті болотною рослинністю. Найбільшими з них є : «Агайманський», «Зелений», «Чорна долина», урочище «Великий Чаплів», «Сиваське» та ін. Правобережжя відноситься до корінного плато. Поди зустрічаються в основному на Інгулецькому масиві, на дільницях прилеглих до р. Інгулець та Дніпро, зустрічаються розвинуті балки та глибокі яри.
Найголовнішими типами ґрунтів є чорноземи південні мало гумусні та темно-каштанові залишково слабо- і середньосолонцюваті.
    Загальною кліматичною особливістю степових регіонів є велика кількість тепла і світла і недостача вологи. В цілому за рік сумарне випаровування перевищує річну кількість атмосферних опадів в 1,5-2,5 рази. Річна кількість атмосферних опадів в сприятливі роки не перевищує 360-420 мм. Протягом року вони розподіляються дуже нерівномірно за періодами. Тривалість посухи, або вегетаційних періодів без опадів, досягає 90-100 днів і спостерігається досить часто за статистичними даними не рідше одного разу на три роки.
    За даними спостережень за кліматом із 1799 по 1856 роки посухи в Херсонській губернії повторювались 21 раз, або частіше одного разу за три роки. Спостереження з 1953 по 1999 роки показали, що 18 з них були посушливі.
    У такі роки палюче сонце, гарячі вітри, низька відносна вологість повітря, чорні бурі спалювали і губили засіви та луки. Посухи інколи тривали два-три місяці. Все це завдавало значних збитків сільськогосподарському виробництву. Обсяги сільськогосподарської продукції значно скорочуватись. Найбільш негативно впливали посухи на стан кормової бази тваринництва і взагалі на поголів’я та продуктивність худоби.
    Боротьба з такими явищами на півдні України і забезпечення подальшого росту обсягів сільськогосподарської продукції можлива тільки за рахунок інтенсифікації усіх галузей сільського господарства і збільшення родючості кожного гектару землі в умовах зрошення. В досягненні цієї мети вирішальна роль належить гідромеліорації ґрунтів і ландшафтів у цілому, як вагомому засобу підвищення ефективності землеробства. Можливо стверджувати, що зрошуване землеробство у Таврійських степах було зароджене з терміну освоєння земель для виробництва сільськогосподарської продукції.