Після руйнування Каховської гідроелектростанції російськими окупантами у 2023 році перед Україною постало критичне питання — як забезпечити водопостачання південних регіонів, що традиційно залежали від Каховського водосховища. Щоб забезпечити базові потреби у воді (питна, санітарно-гігієнічна, зрошення), необхідно понад 1,2 млрд кубометрів прісної води щорічно. У відповідь на цей виклик експерти сформували кілька сценаріїв післявоєнного функціонування території Каховського водосховища.
Три сценарії відновлення водосховища
1. Повне відновлення дамби та заповнення водосховища
Цей сценарій передбачає реконструкцію гідроелектростанції та повернення до умов, що існували до підриву. Він дозволив би відновити зрошення, водопостачання та відновити стабільну екосистему, знайому для мешканців і аграріїв. Однак це найдорожчий варіант, який потребує значних інвестицій і тривалого будівництва, а також врахування нових кліматичних та гідрологічних умов.
2. Формування природної екосистеми
У цьому варіанті територія колишнього водосховища не заповнюється водою. Натомість формується нова природно-рослинна екосистема, яка базуватиметься на самовідновленні. Такий підхід сприятиме розвитку біорізноманіття, але не вирішить проблему водного дефіциту для населення та сільського господарства.
3. Гібридна природно-штучна система
Цей підхід передбачає створення частково заповненого водосховища з елементами лугово-болотної та лісової екосистеми у верхній частині водойми. Така система дозволить зменшити дефіцит води, покращити екологічну ситуацію і водночас слугувати буферною зоною для рекреації, зрошення і обмеженого водокористування.
П’ять альтернатив покриття водного дефіциту
1. Використання резервів Дніпровського водосховища
На перший погляд логічний варіант — перекидання води з Дніпровського водосховища. Але дослідники встановили, що ця ідея екологічно ризикована: вона загрожує дефіцитом води для регіонів вище за течією, а також створить конкуренцію серед водокористувачів.
2. Забір води з русла Дніпра
Забір води безпосередньо з природного русла Дніпра в межах осушеного водосховища виявився недостатнім за обсягами, особливо в маловодні роки. Навіть у сприятливі роки цей спосіб покриє не більше 40–50% потреб.
3. Свердловини для підземних вод
Використання артезіанських свердловин здавалося перспективним. Але масштабне застосування підземних вод призведе до їхнього виснаження та засолення водоносних горизонтів через проникнення морських вод з Азовського та Чорного морів. Такий підхід загрожує довготривалою екологічною катастрофою.
4. Опріснення морської води
Технологія опріснення морської води активно використовується у країнах Близького Сходу. Проте для України такий підхід наразі економічно не вигідний і не здатен забезпечити необхідний обсяг води в масштабах Херсонської чи Запорізької області.
5. Використання стічних міських вод
Дослідники також розглянули можливість використання стічних вод Херсона (понад 20 млн м³ на рік до 2022 року) для зрошення міських та приміських земель. Цей метод дозволить зрошувати до 9,5 тис. гектарів, що є лише 3% від потреб довоєнного рівня зрошення Херсонщини. Це часткове, але перспективне рішення у межах комплексного підходу.
Жодне з наведених рішень саме по собі не забезпечить водної безпеки південних регіонів України. Реалістичним виглядає гібридний сценарій з частковим відновленням водосховища та поєднанням локальних джерел водопостачання — з дотриманням екологічного балансу, застосуванням сучасних технологій, розумного управління водними ресурсами та залученням міжнародної допомоги.
Майбутнє Каховського водосховища — це не просто питання відбудови, а стратегічне завдання екологічної, продовольчої та соціальної безпеки України. Тільки науково обґрунтоване, системне та інноваційне планування допоможе уникнути повторення катастрофи та адаптуватися до нових реалій.